У браузері відкрито кілька вкладок, у Telegram є папка «прочитати», у соцмережах накопичилися збережені дописи, а в галереї лежать скриншоти, сенс яких уже важко згадати. Кожен із цих матеріалів колись здавався корисним. Стаття могла знадобитися для роботи, відео хотілося подивитися ввечері, а добірку сервісів було шкода втрачати. Минає кілька тижнів, і до більшості з них ніхто не повертається. Проте ми продовжуємо зберігати нове.
Ще кілька десятиліть тому основними джерелами інформації були книги, газети та телебачення. Сьогодні ж людина постійно перебуває в цифровому потоці: повідомлення у месенджерах, стрічки соціальних мереж, робочі чати, push-сповіщення, новини, відео та реклама супроводжують нас майже безперервно. Цей стан називають цифровим перевантаженням — ситуацією, коли обсяг інформації перевищує здатність мозку спокійно її обробляти. Важливо розуміти, що мова йде не про «зайву» інформацію, а про її постійну доступність і швидку зміну, яка не залишає часу на осмислення.