Зображення жорсткого диска, серверів і графіка зростання продуктивності.
Еволюція HDD-технологій та підвищення ефективності серверних рішень

На тлі загального переходу світу до твердотільних накопичувачів (SSD) компанія Toshiba довела, що традиційні жорсткі диски (HDD) ще не сказали свого останнього слова. Восени 2025 року виробник оголосив про прорив — створення технології, яка дозволяє вмістити 12 магнітних пластин у стандартному 3,5-дюймовому корпусі жорсткого диска. Це дає змогу досягти ємності до 40 терабайтів (ТБ) на один накопичувач — рекордний показник у своїй категорії.

Це відкриття не просто збільшує обсяг зберігання — воно змінює уявлення про те, яким може бути HDD у майбутньому. Адже всупереч прогнозам, жорсткі диски продовжують залишатися незамінними там, де потрібно зберігати величезні обсяги даних — у дата-центрах, хмарних сховищах та корпоративних системах резервного копіювання.

Чому HDD усе ще актуальні

Попри вибух популярності SSD, які забезпечують блискавичну швидкість завантаження, HDD мають одну перевагу, яку поки не може перевершити жоден твердотільний накопичувач, — вартість зберігання 1 терабайта. Для великих компаній, які оперують петабайтами даних, економія навіть кількох центів на терабайт перетворюється на мільйони доларів щороку.

Тому HDD залишаються основою інфраструктури Amazon, Google, Microsoft та інших гігантів. Вони використовують жорсткі диски для «холодного» зберігання — тобто для даних, до яких звертаються рідше, але які все одно мають бути доступними. І Toshiba своїм відкриттям підтвердила: ця технологія ще далека від межі можливостей.

Як Toshiba досягла 12 пластин у корпусі

Зазвичай у сучасних HDD встановлюють до 10 магнітних пластин (платерів) — саме вони відповідають за запис і зчитування даних. Платери — це тонкі круглі диски, вкриті магнітним шаром. Над кожною пластиною рухається зчитувальна голівка, яка «читає» дані безконтактно, на мікроскопічній відстані.

Toshiba змогла збільшити їх кількість до 12, не змінюючи розмір корпусу. Для цього компанія замінила звичний алюмінієвий матеріал пластин на скляний субстрат. Скло легше, міцніше і стійкіше до температурних коливань, тому його можна зробити тоншим, зберігаючи жорсткість. Це дозволило помістити більше дисків у тісний простір, зменшити вібрацію та покращити балансування шпинделя.

Окрім цього, інженери Toshiba модернізували внутрішню механіку диска: розробили нову систему стабілізації повітряного потоку між пластинами, щоб уникнути турбулентності, та вдосконалили герметизацію — адже сучасні HDD часто заповнюють гелієм, який зменшує опір обертання і знижує енергоспоживання.

MAMR — магнітний прорив у записі даних

Ще одна технологія, без якої 40 ТБ-диск був би неможливий, — Microwave-Assisted Magnetic Recording (MAMR), або магнітний запис із мікрохвильовою підтримкою.

Як це працює? У звичайному HDD головка записує дані, створюючи сильне магнітне поле, яке змінює напрямок магнітних доменів на поверхні платера. Проте, коли щільність запису зростає, ці домени стають настільки малими, що потребують ще більшої енергії для перемагнічування — а отже, більше тепла, шуму та зносу.

MAMR вирішує цю проблему: під час запису головка випромінює мікрохвильовий сигнал, який тимчасово «пом’якшує» магнітне поле носія, полегшуючи зміну полярності. Це дозволяє записувати більше даних у тому самому просторі, зменшити енергоспоживання й підвищити стабільність роботи.

Toshiba поєднує MAMR з технологією 12 пластин — і саме ця комбінація відкриває шлях до 40 ТБ у 2027 році.

Для кого ці диски

Насамперед — для корпоративного сегменту. У сучасних дата-центрах важлива не лише швидкість, а й ефективність на рівні «щільності зберігання» — скільки даних можна розмістити в одному серверному відсіку чи стійці. Кожен додатковий терабайт означає менше обладнання, менше споживання енергії та нижчі витрати на охолодження.

Toshiba планує представити цю технологію у своїй корпоративній лінійці MG-серії, яку часто використовують провайдери хмарних сервісів. Надалі розробки можуть з’явитися і в споживчих моделях, особливо для NAS-систем — домашніх або офісних серверів для зберігання великих архівів.

Чи є конкуренція

Конкуренти не стоять осторонь. Компанія Seagate просуває власну технологію HAMR (Heat-Assisted Magnetic Recording), де магнітні домени «розігріваються» лазером перед записом. Вона потенційно може забезпечити ще вищу щільність, але має складнішу конструкцію і високу ціну. Western Digital, своєю чергою, теж планує диски обсягом понад 40 ТБ і розвиває ePMR (Energy-Assisted PMR) — це вдосконалена версія звичайного магнітного запису, де під час запису даних використовується невелике електричне поле. Воно допомагає точніше перемикати магнітні частинки, завдяки чому на диск можна записати більше інформації без перегріву та втрати надійності.

Усі ці підходи змагаються за одне — зниження вартості зберігання даних. І Toshiba тут обрала баланс між інновацією і надійністю: її рішення виглядає простішим і, можливо, дешевшим у виробництві.

Чому це добре і для звичайних користувачів

Хоч 40 ТБ-диски спершу з’являться лише у дата-центрах, з часом технології завжди «спускаються вниз». Саме так колись було з SSD, які спочатку коштували сотні доларів за кілька гігабайт, а тепер є у кожному ноутбуці.

Через кілька років ми зможемо бачити домашні HDD обсягом 30–40 ТБ, які замінять цілу полицю дисків або флешок. Це відкриє нові можливості для архівування відео, фото, резервного копіювання сайтів і навіть особистих медіасерверів.

Висновок

Технологічний прорив Toshiba — це не просто ще один рекорд ємності. Це доказ того, що індустрія жорстких дисків живе, розвивається і шукає шляхи до більшої ефективності. Завдяки 12-пластинній конструкції, скляним дискам і MAMR-технології компанія довела, що HDD може бути не лише дешевим, а й високотехнологічним продуктом.

І хоча SSD стають головним вибором для швидких систем, саме HDD залишаються «фундаментом» цифрового світу — там, де потрібно зберігати все. Toshiba зробила крок, який може визначити вигляд зберігання даних на наступне десятиліття.